Уряд 25 вересня схвалив законопроект про проведення земельної реформи в Україні та відкриття ринку землі.

Що чекає пересічного українця із запровадженням земельної реформи?  

Чи готові ми до всіх викликів реформи?  

Чи розуміє пересічний українець (в переважній більшості, житель сільської місцевості) про всі наслідки для нього земельної реформи?  

Я, глибоко переконаний, що ніхто в Україні, ні Уряд (розробник реформи), ні Верховна Рада (як вищий законодавчий орган), ні тим паче громадяни України не розуміють всіх глибинних ланцюгів заявленої земельної реформи. 

Земельний кодекс України, з моменту свого ухвалення в 2001р., набув значних змін, однією з основних було саме економічне упровадження, щодо ринку землі. ЗК переглядався кожні 3-4 роки. При обранні кожної нової влади в Україні завжди були обіцянки, про зняття заборони (мораторію) на продаж землі, чи перегляд даного рішення. З 2001 року, по нинішні часи, ніяких кардинальних змін, в цьому напрямку, не відбулося. Зараз ми маємо дуже великий багаж обіцянок, які накопичувалися кожні 4-5 років. При кожній владі приймався деякий пакет змін, відносно земельного законодавства, щодо повноважень місцевих, районних, сільських, селищних рад. Кардинально ці зміни ні до чого не призводили, та на протязі 15 років їх накопичення призвело до певних колізій.  

Україна довго потребувала великої та кардинальної земельної реформи, яка повинна була виключити можливість економічних маніпуляцій земельним статком громадян. 

Командою президента Зеленського також були запропоновані нові доповнення та кардинальна реформа земельного кодексу, можливість економічних взаємовідносин (в тому числі продажу) відносно земельного статку. В нинішніх умовах, дуже важко уявити розробку реформи та її узгодження, ухвалення, а потім прийняття менше ніж за 4-5 років. Команда президента обіцяє втілення, налагодження реформ за 2 роки. 

Але щоб реалізувати зміни, які пропонує команда президента відносно ринку землі, спочатку потрібно викоренити чинники, які будуть їм заважати. Нажаль таких чинників дуже багато. Першочергово, потрібно систематизувати чинне земельне законодавство. Команда президента планує зміни до багатьох гілок законодавства, в тому числі і Конституції, але такі загальні і принципові кроки потрібно робити не одночасно, а поступово. 

Зараз у команди президента є підтримка і вони намагаються використати її в повному обсязі. В даному контексті зрозуміло, чому вони так поспішають. З першого погляду зняття заборони не є таким складним кроком, в законодавчому плані. Економічне узгодження, консультації з Національним банком України, огляд на сторону світового земельного ринку не займе багато часу. Важливо те, до яких наслідків це може призвести в майбутньому, і як з ними розбиратися громадянам України через 4-5 років після ухвалення реформи, яким саме ми побачимо цей ринок в майбутньому?  

Важливо розуміти, що зняття обмеження на продаж землі – це перший крок до створення земельного ринку, та перспектив, яких він надає. Його формування, та ініціативи розвитку – це вже зовсім інший етап, який ми будемо формувати самі. І, тут, держава повинна створити громадянам усі умови для захисту їхніх прав та статків в цьому напрямку.  

Ми знаємо, із зауважень, провладної команди, що ними розглядалося близько 33 варіантів законопроекту, і кожен з них має певні ризики і, що вони намагаються обрати той варіант, який в майбутньому призведе до найбільшого економічного росту України з одного боку, та який буде найменш важким для громадян в перші роки свого існування.  

Так, представлений Урядом законопроект земельної реформи, показує, що українцям буде важко звикнути до нових економічних умов існування. І мається на увазі не зменшення заробітної плати, падіння валюти, чи зменшення пенсії, все може бути абсолютно навпаки, основна проблема – дуже важко передбачити, як саме їм жити в цих умовах. Відповіді за це в законопроекті нажаль, немає. 

Так як, зміна економічної моделі володіння певним статком передбачає дуже нестійкий економічний резонанс в перші роки. Наприклад: уявімо, що ви володієте автомобілем, який вам заборонено продавати, викидати, здавати в оренду, навіть купувати нове авто, ви ним володіли 10-15 років. Ви зобов’язані його ремонтувати, хоча можливо він вам навіть не потрібен, чи ви можете дозволити собі новий і це набагато дешевше. Раптом все змінюється – ви можете продавати авто, чи купити нове. Старе авто може піти на запчастини, його можуть перепродати. Різко всі починають купувати, продавати нові автомобілі. Але на фоні законотворчого процесу не все  так просто. Так як держава, вас захищає, продаж тільки електронна, під контролем державної служби, щоб вас не обікрали, чи не вчинили шахрайство. В загальному сенсі – це все дуже широко вплине на всю країну. Ситуація ринку авто буде перші 1-2 роки не стійкою, але потім стабілізується, та позитивно вплине в цілому на життя всієї країни, та її громадян. Така ж ситуація буде, можливо, із ринком землі, якщо знову не буде багато – але… . 

Однією з основних проблем сучасності, яка перешкоджає вдалій реформі – це необізнаність, та непідготовленість громадян. Майже третина громадян проти вільної продажі землі. І на це впливають дуже багато чинників. Громадяни не звикли довіряти владі. Нажаль ця ситуація погіршується закликами деяких фракцій, та депутатів, які не можуть чітко донести свою думку (особливо в законодавчому сенсі) про ганебний вплив земельної реформи на життя громадян, та заборону торгівлі землею. Можливо це підвищує їхні рейтинги, але показує свавільне та не професійне відношення до вкрай важливого етапу в житті України. 

Щодо обізнаності громадян в проблемі земельної реформи влада не приймає ніяких рішень, чи заходів. Держава ніяк не наголошує на тому, та ніяк не доносить до громадян, в зрозумілому для громадян способі, як саме вона буду забезпечувати їхній захист:  

– про платність використання земель; 

– пріоритету сільськогосподарського використання земель; 

– встановлення особливого правового режиму земель відповідних категорій; 

– цільового і раціонального використання земель;  

Потрібно розповідати про проблеми і давати їм чітке обґрунтування. У такій галузі як земельне законодавство постійно будуть виявляти прогалини. Постійно буде пошук можливостей зловживання новими правами. Потрібен значний час для того, щоб «відшліфувати» законодавство та реформу, для захисту громадян. Створення служби допомоги, та роз’яснення тих, чи інших питань, колізій. Вирішення прецедентів, які будуть вирішуватися дуже оперативно. Створення карти реформи (постійно оновлюваної).  

Також хочу зауважити, що заявлена земельна реформа новою владою по суті своїй не зовсім нова. Ми пам’ятаємо запропоновану «земельну реформу уряду Гройсмана» 2017 року. Так, якщо порівняти основні її меседжі то ми побачимо, що багато чого «перекочувало» до нового проекту ЗЕ-земельної реформи уряду Гончарука. Як і в 2017 році так і зараз є багато питань.  

На превеликий жаль, ставлення влади до обізнаності громадян, як і в заявленій реформі 2017 року так і в реформі 2019 року, має негативний контекст, воно наявне у вигляді «Хто захоче, той зайде і подивиться». І звичайно цим зловживають дуже багато депутатів, фракцій, або навіть шахраїв. Основою початку реформи, вже зараз (зважаючи на те, що команда президента дуже поспішає), повинна бути обізнаність громадян, оскільки ця реформа для українців і створюється. Вже зараз потрібно намагатися донести до пересічного громадянина основну ідею реформи та роз’яснення того, як його життя буде покращене, та захищене в розрізі впровадження земельної реформи.  

Висновки: Хочу зауважити, ми всі повинні собі чітко дати розуміння, що земельна реформа це реформа, яку буде не можливо повернути в часі. Як ми не можемо повернути та відмінити, невдалу, реформу приватизації 90-их років.  

Денис Покровщук, аналітик, науковець, юрист.

Джерело: ЛІГА.Блоги

від 04.10.2019