Обґрунтовано цілі та задачі ведення моніторингу земель та контролю якості ґрунтів, включаючи спостереження за господарським і правовим станом земель, їх обігом та якісним станом ґрунтів, оцінку і прогноз змін з метою забезпечення органів державного управління та місцевого самоврядування відповідною інформацією для розробки пропозицій та впровадження заходів з попередження негативних явищ і тенденцій у землекористуванні.

Необхідність запровадження системи моніторингу земель зумовлено: систематичним погіршенням кількісного обліку земель, фактичною відсутністю обліку якості земель, вимогами розвитку ринкових земельних відносин.

Обґрунтовано необхідність врахування принципів і стандартів національної інфраструктури геопросторових даних. Сформовано напрями, за якими результати моніторингу земель можуть бути використані для регулювання земельних відносин та прийняття управлінських рішень в щодо землекористування та при формуванні обігу земельних ділянок.

Серед ключових питань, які необхідно врахувати при створенні системи моніторингу земель, визначено: необхідність застосування інформаційних технологій, перелік об’єктів моніторингу; атрибутивні дані об’єктів моніторингу; уніфіковані стандарти і формати даних; інструменти забезпечення достовірності та актуалізації даних, в тому числі шляхом виявлення аномалій та виправлення помилок у даних; механізми інформаційної взаємодії між усіма учасниками процесу моніторингу.

Ключові слова: земельні ресурси, моніторинг земель, автоматизовані інформаційно-комунікативні системи, інфраструктура геопросторових даних, земельний кадастр, облік якості земель.