4 Жовтня 2019 - admin

Мораторій на продаж землі: топ-5 фактів про заборону

Мораторій на продаж землі в Україні збираються зняти найближчим часом, а з 1 жовтня 2020 року планують запустити повноцінний ринок землі.

 

Факти ICTV зібрали найцікавіше про мораторій на продаж сільськогосподарських угідь в Україні.

 

Причини введення заборони

 

Вперше мораторій на продаж землі в Україні запропонували у 1992 році у новій редакції Земельного кодексу. Його просили ввести комуністи і так звані червоні директори, а діяти він мав близько шести років.

 

Під час мораторію відбувалося розпаювання земель. Тобто землі колишніх колгоспів і радгоспів отримували їхні працівники і пенсіонери, які працювали там.

 

Як тимчасовий захід мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення запровадили у 2001 році і відтоді продовжували цілих 10 разів, розповідаючи, що потрібно все зважити у земельній реформі.

 

Найдовша земельна реформа

 

Завдяки мораторію на продаж сільськогосподарських земель Україна стала рекордсменом за тривалістю земельної реформи.

 

Цього року їй виповнюється 28 років. До цього лідерство тримала Мексика, яка проводила земельну реформу 23 роки.

 

Багато хто вважає, що причиною для постійного продовження мораторію стали популістські лозунги політиків, які обіцяли “не продавати іноземцям українську землю”.

 

Невикористана земля

 

Хоча українці й отримали певну кількість сільськогосподарських паїв, дехто з них так і не встиг здати їх в оренду.

 

Станом на 2019 рік приблизно 1 млн власників паїв померли, не використавши свої угіддя.

 

Найбільше від цього страждають саме селяни, які мають у власності таку землю. Якщо вони не працюють на ній самі, то можуть лише здати її в оренду або залишити у спадщину.

 

Проте велика частина померлих власників не залишили угіддя нащадкам або спадкоємці не оформлюють права на них через високу вартість процедури.

 

Тіньовий ринок

 

Через постійне продовження мораторію утворився великий тіньовий ринок, який функціонує вже багато років.

 

Фактично через нього не можна придбати землю, проте українець може обміняти більший пай на менший та отримати за нього доплату.

 

Крім того, “купити” паї можна за допомогою довгострокової оренди. Наприклад, на 1 тис. років.

 

Отже сільськогосподарська земля зосереджується у руках кількох великих магнатів, а власники втрачають можливість продати її за ринковою ціною.

 

У 2019 році оренда землі становить близько $37 за гектар, хоча могла б бути на рівні $455.

 

Збитки для країни

 

Мораторій на продаж землі завдає значної шкоди економіці України і зростанню ВВП країни.

 

За підрахунками Ольги Галиці та Олега Нів’євського з Київської школи економіки, якби заборони не існувало, то продуктивність України у рослинництві могла б бути вдвічі вищою.

 

Експерти також вважають, що у 2018 році ВВП України міг би бути на $22,5 млрд вищим, якби не мораторій. Тобто на 17% більше від того, що було фактично.

 

Мораторій на продаж землі значно сповільнює зростання економіки України. У Європейському банку реконструкції і розвитку вважають, що він гальмує зростання ВВП щонайменше на 1% щорічно.

 

У Світовому банку також підрахували, що заборона на продаж сільськогосподарської землі обходиться Україні у 1,6% ВВП кожного року.

 

Джерело: ФАКТИ

від 03.10.2019

  • Facebook
  • Через сайт

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Новини за темою

Участь у Міжнародній конференції молодих професіоналів «GEOTERRACE-2022»

3–5 жовтня 2022 року співробітники Інституту землекористування НААН України взяли участь у міжнародній...
Детальніше

Результати проведення ІI Міжнародної науково-практичної конференціі “Формування сталого землекористування: проблеми та перспективи”

11-12 листопада 2021 року в Інституті землекористування НААН України відбулася IІ Міжнародна науково-практична...
Детальніше

Меморандум про співпрацю між Федосівською територіальною громадою Обухівського району Київської області та Інститутом землекористування Національної академії аграрних наук України

...
Детальніше

Зворотній зв'язок