Дірки в Держгеокадастрі – на руку чиновникам. Це можливість завжди бути і “в темі”, і “в долі”. Чи можна з такою спадщиною запускати ринок землі?

В Україні є Державна служба з питань геодезії, картографії та кадастру. Що це таке і чому саме їй приділяє стільки уваги Світовий банк?

Державний земельний кадастр активно реформується вже більше 15 років. Під словом “активно” мається на увазі “стусанами” міжнародних фінансових інституцій за їх же гроші в борг. У 2004 році Світовий банк видав кредит на реформування кадастру під проект видачі державних актів на землю в сільській місцевості. Сума кредиту – близько $90 млн. Мета проекту – надати допомогу Україні в:

– приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств шляхом передачі земельного паю працівникам цих підприємств;
– відведення власникам земельних паїв у натурі (на місцевості) й видачі їм державних актів на право власності;
– створення електронного земельного кадастру.

Відтоді минуло 15 років. За цей час було видано державних актів на більш ніж 800 000 земельних ділянок, оцифровано близько 20 000 000 записів і навчено більше 2 000 співробітників. Провели аерофотозйомку всієї країни. Правда, незрозуміло навіщо. За фактом, на сьогоднішній день – це просто дорогий і неактуальний прошарок даних.

У будь-якому випадку, кошти освоєно. Місцеві “аборигени” заробили, виконавець в особі Держгеокадастру з горем навпіл відзвітував, замовник в особі Світового банку ухвалив роботи. З інфраструктурної точки зору їх можна оцінити тільки позитивно. А з точки зору обсягу виконаних робіт – так це взагалі грандіозний проект. І все – виключно завдяки керівництву проекту з боку Світового банку та їх контролю над нашими держслужбовцями.

Проект не вирішив усі проблеми, а  лише задав динаміку й дозволив створити базову інфраструктуру. Потрібно розуміти, що роботи розпочалися за часів президента Віктора Ющенка, а закінчилися в 2013 році в останній рік президента Віктора Януковича. Це до того, що проблематика й прогалини в кадастрі були тільки на руку чиновникам. Давали їм можливість завжди бути і “в темі”, і “в долі”.

Посада керівника Держгеокадастру завжди була дуже солодкою і зовсім не дешевою. За часів президентства Петра Порошенка й уряду Яценюка сюди призначили Максима Мартинюка, він же “Макс Бакс”, відомий у вузьких колах завдяки фразі “Потрібна буде земля – ​​звертайся”. За час його роботи і роботи його послідовників аж до 2019 року, там нічого не змінилося. Керівництво допомагало вирішувати земельні питання агрохолдингам, намагалося розрулити проблеми з боргами Держгеокадастру та практично не займалося реформуванням.

На сьогоднішній день Державний земельний кадастр – це:

– Не завжди достовірна і періодично дірява база даних.

У систему внесено близько 90% земель приватної власності, не більше 20% державної. Єдині двигуни процесу – міжнародні кредитори та грантодавці, котрі “підпушують” оцифровку земель і реформу децентралізації; та ОТГ, які зацікавлені в максимізації прозорості та податкових надходжень.

% Реєстрації земель в Госгеокадастре станом на 01.01.2018 р (дані – звіт “Моніторинг земельних відносин”)

– Закрита база даних для більшості учасників ринку і дивно відкрита для меншості.

Немає адекватно опрацьованих офіційних сервісів, через які великі холдинги, сервісні компанії, інвестори можуть платити державі й аналізувати ситуацію по своєму земельному банку. Але при цьому є компанії або люди, котрі за гроші надають неофіційні сервіси до баз даних Держгеокадастру. А дані то потрібні.

– Роздутий штат та інфраструктура.

Центр Держгеокадастру, Територіальні органи, Структурні підрозділи центрального апарату, Державні топографічні та геодезичні підприємства, Державні інститути землеустрою і т.д. Уявіть собі кількість будівель, обладнання, програмного забезпечення, людей у цій напівживий системі. Десь навіть на балансі є камера для аерофотозйомки ціною десятки тисяч євро.

З огляду на те, що ринок землі буде запускатися з 01 жовтня 2020 року, в уряду є рік, щоб залатати більшість дірок і скасувати всю цю структуру. Я щиро вірю в можливість трансформації Держгеокадастру в модель типу Центру надання адміністративних послуг, де є прості онлайн процедури, сервіси та прозорі офіси.

Прем’єр-міністр Гончарук активно взявся за цей напрямок, судячи з його останніх відео звернень. Світовий банк продовжує терпляче підтримувати реформу й виділяє додаткові гроші на оцифровку, відпрацювання моніторингу цільового використання земель. Будемо сподіватися, що через рік ми побачимо якісно нову інфраструктуру державного земельного кадастру.

А поки, закінчу словами “класика”: “Буде потрібна земля – ​​звертайся”.