24 липня 2025 року в Інституті землекористування НААН відбулося планове засідання координаційно-методичної ради (далі – КМР). На початку засідання в.о. директора Інституту землекористування НААН, д.е.н., проф., академік НААН Йосип Дорош представив учасникам порядок денний, що передбачав:
– заслуховування наукової доповіді;
– розгляд звітів за І півріччя 2025 року з виконання завдань ПНД 38 «Забезпечення землеустрою та кадастру» («Землевпорядкування»);
– затвердження персонального складу КМР Інституту землекористування НААН;
– план роботи КМР Інституту землекористування НААН на ІІ півріччя 2025 р.
– аналіз підсумків державної атестації Інституту землекористування НААН України за період 2019–2023 рр.
 

 
На засіданні КМР були присутні представники Відділення аграрної економіки і продовольства НААН України:
– заступник академіка-секретаря Відділення аграрної економіки і продовольства НААН, д.е.н., с.н.с. Максим Кропивко;
– куратор наукової установи начальник відділу аграрної економіки і продовольства НААН к.е.н., с.н.с. Алла Войтюк.
 

 
Заслухано наукову доповідь, яку представив молодший науковий співробітник Інституту землекористування НААН к.е.н. Роман Деркульський на тему «Створення життєвих просторів за участю громади в умовах змінних ландшафтів для управління землекористуванням, стійким до зміни клімату, за підходом Нового європейського Баухаусу: проєкт Horizon Europe “LandShift”». Доповідачем розкрито такі питання, зокрема:
– цілі та місія проєкту LandShift;
– координатор та виконавці проєкту,
– робочі пакети та завдання;
– наукові підходи у виконанні проєкту, хмарних платформ та ШІ;
– створення «життєвого простору» для Київської області та мультиакторної платформи;
– формування бібліотеки природоорієнтовних рішень для вдосконаленого управління землекористуванням у Київській області;
– післяпроєктні плани.
 

 
Після наукової дискусії та схвалення доповіді, КМР розглянуто наукові результати виконання завдань ПНД 38 «Забезпечення землеустрою та кадастру» («Землевпорядкування») за І півріччя 2025 року. Особливий інтерес та наукову дискусію в учасників засідання викликали наступні питання:
– «Удосконалення просторової ідентифікації меж територій територіальних громад у зв’язку з реформуванням адміністративно-територіального устрою в Україні» – до к.е.н. Романа Деркульського;
– «Інституційні засади розвитку землеустрою в умовах євроінтеграції України» – до д.е.н., с.н.с. Оксани Сакаль;
– «Удосконалення ведення Державного земельного кадастру в Україні в умовах воєнного стану» – до Андрія Тарнопольського;
– «Методичні підходи класифікації режимоутворюючих об’єктів та обмежень у використанні земель із урахуванням воєнних дій» – до к.е.н. Романа Харитоненка;
– «Розробити оптимальну модель організації території ОТГ для забезпечення сталого землекористування з врахуванням природно-господарських умов регіонів» – до PhD з економіки Андрія Дороша.
 

 
Також на засіданні узгоджено персональний склад КМР Інституту землекористування НААН.
Вчений секретар Інституту землекористування НААН к.е.н. Роман Харитоненко доповів про план роботи КМР на ІІ півріччя 2025 року.
Окремим питанням КМР було представлено аналіз підсумків державної атестації Інституту землекористування НААН України за період 2019–2023 рр.
 

 
Під час КМР заступник академіка-секретаря Відділення аграрної економіки і продовольства НААН, д.е.н., с.н.с. Максим Кропивко за плідну науково-організаційну роботу та значний внесок у розвиток економіки землекористування, а також з нагоди Дня науки вручив академічну нагороду Подяку Національної академії аграрних наук України завідувачу відділу експериментального проектування землекористування «Інноваційний центр» Інституту землекористування НААН – Оксані Сакаль.
 

 
По завершенню КМР д.е.н., проф., академік НААН Йосип Дорош наголосив на необхідності ширшої апробації результатів науково-дослідних робіт у 2025 році, впровадження науково-технічної продукції та завершення звітів НДР за 2025 р. у рамках виконання ПНД № 38 «Забезпечення землеустрою та кадастру» («Землевпорядкування»). Особливу увагу в настановах колективу Йосип Мирославович приділив розвитку пріоритетних напрямів роботи Інституту: покращення показників освітньої діяльності, розширення міжнародної співпраці та участі у програмі Horizon Europe.